Письменна Вікторія Олександрівна - студентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Народилася в селі Митки Барського району, Вінницької області. З 1998 по 2001 рік відвідувала дитячий чадочок "Сонечко" в місті Іллінці, куди ми переїхали у 1996 році.. У 2001 році вступила до Іллінецької ЗОШ-гімназії №2 І-ІІІ ступенів. У 2012 році закінчила школу. В цьому ж році вступила до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де зараз і навчається на третьому курсі.
Чому я обрала професію вчителя?
Із тисячі професій на землі,
Які вже є,
Яких ще будуть вчити,
Є головна – як вищий, сущий хліб,
І назва цій професії – учитель.
На мою думку, професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свою першу вчительку Григу Ольгу Іванівну, яка стала для мене другою мамою. Це вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчилась пізнавати життя. На уроках, з Ольгою Іванівною, нам було цікаво, ми завжди дізнавались щось нове. Саме вона вражала нас емоційністю, інтересом та ентузіазмом. Жодного разу вона не підвищила на нас голос. Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу вчительку. Ольга Іванівна терпляче пояснювала все, що нам, допитливим чомучкам, не зрозуміло. Тому, завдяки Ользі Іванівні, в мене не було жодних сумнівів щодо обрання професії.
Закінчити хочу словами Василя Сухомлинського, які притаманні саме їй, улюбленій для мене - Ользі Іванівні: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».
Які вже є,
Яких ще будуть вчити,
Є головна – як вищий, сущий хліб,
І назва цій професії – учитель.
На мою думку, професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свою першу вчительку Григу Ольгу Іванівну, яка стала для мене другою мамою. Це вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчилась пізнавати життя. На уроках, з Ольгою Іванівною, нам було цікаво, ми завжди дізнавались щось нове. Саме вона вражала нас емоційністю, інтересом та ентузіазмом. Жодного разу вона не підвищила на нас голос. Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу вчительку. Ольга Іванівна терпляче пояснювала все, що нам, допитливим чомучкам, не зрозуміло. Тому, завдяки Ользі Іванівні, в мене не було жодних сумнівів щодо обрання професії.
Закінчити хочу словами Василя Сухомлинського, які притаманні саме їй, улюбленій для мене - Ользі Іванівні: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».
Комментариев нет:
Отправить комментарий